- мусити
- [му/сиетие]
му/шу, му/сиеш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
мусити — му/шу, му/сиш, недок., з інфін. 1) Уживається як член складеного присудка у знач.: повинен, повинна, повинне, повинні (робити щось, мати якусь властивість або якість і т. ін.). || Діяти всупереч бажанню, залежно від обставин; бути змушеним. ••… … Український тлумачний словник
мусити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
вимушувати — ую, уєш, недок., ви/мусити, ушу, усиш, док., перех. Домагатися чого небудь у примусовому порядку, насильно. || Створювати необхідність діяти певним чином … Український тлумачний словник
мусіти — му/шу, му/сиш, недок., діал. Те саме, що мусити … Український тлумачний словник
потребувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Відчувати нестачу чогось, необхідність у кому , чому небудь. || Вимагати певних умов для розвитку, виконання, здійснення і т. ін. чого небудь. 2) діал., з інфін. і част. не. Мусити … Український тлумачний словник
вимусити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови